Чорна хмаройка наступає,
Ой то царойко виїжджає
Та до царівни на зальоти.
А царівнойка* злякалася,
Под трой-дерево сховалася.
— Ой слуги ж мої вірнейкії,
Крешіте вогні яснейкії!
Будем палити трой-дерево**,
Будем шукати царівнойку.
А царівнойка злякалася
Та до службойки озвалася:
— Ой слуги ж мої вірнейкії,
Гостріте ножі гострейкії!
Буду краяти кошулейку,
Поїду з царом до шлюбойку.
Не потрапила в полотенце,
Та й розкраяла собі серце.
— Ой ліпше маю в землі гнити,
Ніж за царойком в світі жити!
Ой ліпше буду землицею,
Ніж за царойком царицею.