Предвічний з дуба покотився,
Впав на лід, на леду розбився
І сокирку загубив,
І ходачки замочив
Предвічний!
Ой пішов він до хати сі гріти,
Женуть єго найменшії діти.
— Не бийте мя, вороги, бо є в пєцу пироги
Із маком та й з маком!
А в комині ковбаси висіли,
А за столом пияки сиділи,
Самі їли, попивали, а за мене й не згадали, —
А як же? Отак же!