ПІДУ Я ГОРОЮ
Українська народна пісня
Піду я горою,
Яром-долиною,
Чи не знайду гніздечка,
Де ютка несеться.
Чи не знайду гніздечка,
Де ютка несеться,
Чи не знайду милого,
Що з мене сміється.
Ой уб’ю я качура,
Нехай качка кряче,
Піду до вдовиці,
Нехай дівка плаче.
А в тої вдовиці
Прибрато в світлиці,
А в дівчини хата
Та й та не прибрата.
— Ти ж мене не любиш,
Тільки мене судиш,
Ти з мене смієшся
Та й не признаєшся.
— А я тебе люблю,
Я ж тебе не судю,
З тебе не сміюся,
Тобі признаюся.
Я ж тебе і люблю
і любити буду.
Признаюсь по правді,
Сватати не буду.
Я волів би взяти —
Не дозволить мати
Ще й уся родина.
Личко, як калина.
Личко, як калина,
Квіточками пахне.
Буду цілувати,
Аж поки не засне
Вже націлувався,
Вже намилувався.
В саду соловейко
Вже нащебетався.
В саду соловейко
Щебече раненько.
Мому миленькому
Гулять веселенько.
Гуляє, гуляє,
Підківками креше.
Молода дівчина
Русу косу чеше.
Варила я рибку
Та й не шумувала.
Мала ж я козака,
Та й не шанувала.
Як буду варити,
Буду шумувати.
Буду парня мати —
Буду шанувати.