Ой ходю-блудю та й по вулиці,
Як приблудна овечка,
Ой ні до кого та промовити
Вірного словечка.

Туман, туман по долині,
Туман качається,
Чогось мене, молодої,
Мій рід цурається.

Не цурайся, мій родочку,
Не цурайся ти мене,
Перекажи зозулькою
Сивенькою до мене.

Нема дерева ряснішого
Ой та від дубочка,
Нема роду ріднішого
Та від батечка.

Нема цвіту цвітнішого
Ой та від маківки,
Нема роду ріднішого
Та від матінки.

Нема цвіту цвітнішого
Понад полуниці,
Нема роду ріднішого,
Як брати та сестриці.