Ой не куй, не куй, ряба зозулько, вночі,
Бо видереш на ліщиноньку очі.
То як же мені, рябенькій, не кувати,
Якщо моїх дітей пішли годувати?
Не журися, наша мамонько, нами,
Поростуть крильця — полетять самі.
На пожаринні будем жирувати,
А в темному лісі будем ночувати.