Ой косив я сіно-траву, косив я осоку,
Ой любив я дівчиноньку тоненьку, високу.
Ой косив я траву, траву, косив я отаву,
Та любив я дівчиноньку тоненького стану.
— Ой дівчино, дівчинонько тоненького стану,
Ой хто ж тебе буде любив, як я перестану?
— Не журися, козаченьку, що в мене тонкий стан,
Буде мене другий любив, щоби ти перестав.