Ой діду мій, діду мій, соколові очі!
Запитайся, діду, баби, чого баба хоче. (Двічі)

Ой діду мій, діду мій, коло ока в тебе гній,
Коло носа розверзлося, поки ж бо ти, діду мій. (Двічі)

— Ой якби ти, вража бабо, не задрипана така,
Розміняв би карбованця, дав би тобі п’ятака. (Двічі)

Дід кам’яний, а баба залізна,
Дід на печі ще й баба полізла. (Двічі)

— Ой ти старий, я молода, межи нами незлагода,
Ти на печі: кахи-кахи, я з хлопцями: хи-хи-хи-хи. (Двічі)

І рибку варила і не посолила.
Горе було з старим жити, що по гостях не ходила. (Двічі)

А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече.
— Чекай, діду, не бісися, я напечу — наїсишся. (Двічі)

А дід бабу хвалить, хвалить, що добренький борщ ізварить,
А молодий свою гудить, що вона борщ іспаскудить. (Двічі)