Ой гори, гори, сухий дубе,
Та паше полум’я з тебе дуже,
Та паше полум’я на подвір’ячко,
Аж у покутнєє віконечко.
Там дівчинонька хусточки шила,
Та шила хусточки з китаєчки,
Китила китиці з заполочі,
Та слала подарки золотії:
— Це ж тобі, козаче, подарочки
Од твоєї дівчини коханочки.
А він же подарків не приймає,
З собою дівчину забирає.