Ой горе, горе на чужині бути,
А ще й горше, що браття не вкупі.

Один у сенаті за сенатчика,
Другий у губерні за майорчика.

А я, молоденький, понад Дніпер ходю,
Дев’ятеро коней за собою водю.

Десятого маю, то сам проїжджаю,
Дніпрового дядька батьком називаю.

— Ой ти, батьку, ой ти, отамане,
Скажи мені за ті переправки.

Скажи мені за ті переправки,
Що ти береш від кожної валки?

— В мене переправки ніщо дорогії,
Від кожного воза по три золотії.

А котрі тяжкі, то то по чотири,
В Семена Палія чого руки в крівлі?

— Ой ночував я в лісі, у лісочку,
Забив же я сиву голубочку,

А щоб не літала, а щоб не кувала,
Мені, молодому, спати не давала.