Ой вийду я на юлицю,
Солома лежить.
Тудою да Марусенька
По воду біжить,
А за нею да Іванечко
В погоню кричить:
— Постой, постой, да Марусенько,
Вернися сюда,
Викопаєм криниченьку
Для свого двора.
А у тій же криниченьці
Орли воду п’ють,
Тудою нашу Марусеньку
До вінця ведуть.
Один веде за рученьку,
Другий за рукав,
Іван стоїть, душа болить —
Любив, да не взяв.
Да жаль мені білих ручок,
Що я обнімав,
Да жаль мені тонких губок,
Що я цілував.