Ой із-за гори, з-за високої,
Ой із-за тої гори — білоє стадо,
Межи тим стадом а й білий вівчар,
Опасався він шарим поясом,
За тим поясом мосяжна балта,
Носить він, носить по три трумбетки.
Ой як ми затрубить у мосяжную,
Чути ми, чути по всему світу.
Як ми затрубить у золотую,
Чути ми, чути по долинках і зворинках.
Як ми затрубить у скаляную,
Чути ми, чути попід небеса та й на небеса.

Ой із-за гори, з-за високої,
Ой десь ся взяла чорная хмара.
Але не єсть то чорная хмара,
Але но єсть то два сив коники.
Ой їде ними ґречний молодче,
Ґречний молодче, на ім’я Йванко.
Післав післочки навперед себе,
Навперед себе до свої неньки,
Щоби ся ненька прилагодила,
Для свого синка меду вситила,
Для челядочки пива зварила.