А в ліску, в ліску, на жовтім піску
Виросла сосна золоторясна.
Золоторясна, тонка, висока,
Тонка, висока, в корінь глибока,
В корінь глибока, а в лист широка.
У лист широка, в кору багрова,
В кору багрова, а вверх кудрява.
Ой у тім кудрі є колисочка,
В тій колисочці гордоє дитє,
В кості іграє, краще співає.
Учули ж тото великі пани,
Приходять близько, клоняся низько,
Ще прийшли близше, клоняся низше:
— Хто ж тебе навчив у кості грати,
У кості грати, краще співати?
— Навчила мене ненька рідненька,
Ненька рідненька, сестра маленька
У кості грати, краще співати,
По тричі в ночі та й устаючи,
Винним яблучком та й хитаючи.

А в ліску, в ліску, на жовтім піску
Росте деревце тонко, високо,
Тонко, високо, в корінь глубоко,
В корінь глубоко, листом широко.
На тім деревці гуси, лебеді
Ой сидять, сидять, далеко видять.
Ой видять же вни чистоє поле,
Чистоє поле, синьоє море.
На синім морі корабель пливе,
А в тім кораблі ґречна панночка,
Ґречна панночка чом Ганусечка.
Озиваєся до паниченька,
Ой паниченька, поповиченька:
— Ой паниченьку, поповиченьку,
Ой возьми мене та з кораблика,
Бо є у мене сімдесят братів,
Сімдесят братів а три рідненькі.
Ой держать мені та парть велику,
А як мня візьмеш, все тото дадуть.

А в ліску, в ліску, на жовтім піску
Стоїть керничка цімброваная,
Цімброваная, мурованая.
Над тов керничков стоїть паннонька,
Умиваєся, убираєся,
Троїх гостеньків сподівався.
Ой приїхали трої женихи:
Ой єдні стали в вишневім саду,
А другі стали за воротами,
А треті стали кіньми під сіньми.
Ой тим, що стали в вишневім саду,
Вивела она коника в сідлі.
Ой тим, що стали за воротами,
Винесла она шабельку в сріблі.
Ой тим, що стали кіньми під сіньми,
Ой вийшла сама панна молода,
Панна молода та як ягода.