Що посеред двора та стоїть калюжа...
Ой розсердилася а жона на мужа.

Та й розсердилася а жона на мужа,
Та й полізла на піч, та й лежить: нездужа!

Ой приїхав милий та із поля додому,
Питається жони: «Чим ти нездорова?»

— Ой уставай, мила, привіз тобі пива!
— Ох і цур тобі, пек, я тільки що жива!

— Ой уставай, мила, привіз тобі горілки!
— Ох і цур тобі, пек, шукай собі дівки!

— Ой уставай, мила, я привіз дубину, —
Привіз тобі дубину а на твою спину.

— Пошли ж, боже, тобі а здоров’ячка з неба,
Що ти догадався, а чого мені треба!