Стоїть дуб зелений.
Шумить він гіллями.
Ой там два соколи
Стиха розмовляли.
А цих соколоньків
Та всі добре знають:
Перший сокіл — Ленін,
Другий сокіл — Сталін.
Перший сокіл — Ленін.
Другий сокіл — Сталін,
А навколо них же
Звились соколята.
Першому соколу
Прийшлось помирати,
Та й до свого друга
Він став промовляти:
«Соколе мій милий,
Мені вже не жити.
Тобі доручаю
Справу завершити!»
Другий соколонько
До нього промовив:
«Клянемось тобі ми —
Не звернем з дороги!»
І тепер вся молодь
Весело співає,
Про сокола Сталіна
Та й пісні складає.