Співаю, співаю та й не знаю доки,
Поки ми обіб’є якась біда боки. (Двічі)

— Шкода, рибко, шкода личка рум’яного,
Же ся притуляє біда коло нього. (Двічі)

— Співаночки мої, де я вас подію?
В неділю раненько по горах розсію. (Двічі)

— Співай, рибко, співай, любо тя слухати,
Бо тобі не шкода трьох легінів мати. (Двічі)

Один ми під боком, другий за потоком,
Третій серед села — за того-м весела. (Двічі)

Чорні очі маю, то я добре знаю,
Що кому до того, що добре ся маю? (Двічі)

Один молоденький, другий рум’яненький,
Обоє дурненькі — тому я раденька. (Двічі)

Третій лисий, старий, на бік налягає,
Років дев’яносто неборака має. (Двічі)

— Співай, рибко, співай, можеш ти співати,
Семого легіня тобі вже не мати. (Двічі)

— Співаю, співаю, бо й семого маю.
Тут він коло мене, схожий він на тебе. (Двічі)