Славно було в Побережжі
Всіма сторонами,
Тяжко було в нім прожити
Перед ворогами.
Пишуть турки і татари
Старесеньким дідом:
«Виходжайте, побережці,
Проти орди з хлібом».
Бодай турки та й татари
Того не діждали.
Щоби наші побережці
З хлібом виходжали!
А зійшлися побережці
Та [й] стали гадати:
«Либонь будем, пане-брате,
До Лугу втікати.
А у Лузі при палонці
Будем ся боронити,
Щоби віру християнську
Марно не згубити»...