Пішов дід по гриби, баба по опеньки,
Баба свої посушила, дід поїв сиренькі.

Баба свої посушила і борщу зварила,
Та ще й свого дідусенька до борщу просила.

— Якби-с, бабко, добра була і діда любила,
То би-с пішла дідикові рибочки вловила.

Пішла баба дідові рибочки вловити,
А дід слідом почвалав, вби бабку втопити.

— Коби-м бабку утопив, то би-м не журився,
Та найшов би собі дівку і з нев оженився.

Бабка як це все уздріла, так ся розсердила —
Лап дідуся за бороду: бух! — та й утопила!