Ой хотіла мене мати
За рудого дати,
Було мені до порога
Головоньку втяти.
Було мені до порога
Головоньку втяти.

Мене мати не слухала,
За рудого дала,
А ще й мені наказала,
Щоб я шанувала.
А ще й мені наказала,
Щоб я шанувала.

А я його шанувала,
Шанувати мушу,
Ой господи милосердний,
Возьми з нього душу.
Ой господи милосердний,
Возьми з нього душу.

Ой господи милосердний
З найвищого неба!
Вийми душу із рудого,
Рудому не треба.
Вийми душу із рудого,
Рудому не треба.

Вийми душу із рудого,
Рудому не треба,
Таки мені, моя мати,
Чорнявого треба.
Таки мені, моя мати,
Чорнявого треба.

Я в середу родилася,
Горе мені, горе.
Не дай мене за старого,
Бо борода коле.
Не дай мене за старого,
Бо борода коле.

Дай же мене за такого,
Що сіються вуса,
Він до мене кивне, моргне,
А я засміюся.
Він до мене кивне, моргне,
А я засміюся.

Ой з-за гори кам’яної
Вітер марширує.
Нехай мене сякий-такий
Дурень не цілує.
Нехай мене сякий-такий
Дурень не цілує.

Нехай мене поцілує
Високий, тоненький,
В нього личко, як яблучко,
А сам молоденький.
В нього личко, як яблучко,
А сам молоденький.