Ой учора ізвечора
Пасла Меланка два качура. (Двічі)
Ой пасла, пасла, загубила,
А шукаючи — заблудила. (Двічі)
Приблудилася в чистеє поле,
А там Василько плужком оре. (Двічі)
Ой оре, оре, поганяє,
На суголовки поглядає. (Двічі)
На суголовки поглядає,
До Меланочки промовляє. (Двічі)
— Ой ти, ченчику Васильчику,
Виведи мене на стежечку. (Двічі)
Виведи мене на стежечку,
Посадю тебе в городчику (Двічі)
Та буду тебе шанувати,
По тричі на день поливати. (Двічі)
По тричі на день поливати,
Щосуботоньки проривати. (Двічі)
Щосуботоньки проривати,
За русу косу затикати. (Двічі)
За русу косу затикати
Та й до церковці походжати. (Двічі)
— Ой ти, ченчику Васильчику,
Та сядь же собі на стільчику. (Двічі)
Та вклади руку у кишеню,
Вийми Меланці грошей жменю. (Двічі)
Та клади гроші на тарілку,
Пошли Меланку по горілку. (Двічі)
Ой наші гроші — не полова,
Наша Меланка чорноброва. (Двічі)
Ой наші гроші — не смітниця,
Наша Меланка робітниця. (Двічі)
Наша Меланка в Дністру була,
Дністрову воду вона пила. (Двічі)
Дністрову воду вона пила,
А на камені ложки мила. (Двічі).
А на камені ложки мила,
Ложку, тарілку упустила. (Двічі)
Ложку, тарілку доставала,
Тоненький хвартух замарала. [2)
Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши хвартух тонесенький. (Двічі)
Ой повій, вітре яром, яром,
Висуши хвартух крайом, крайом. (Двічі)
Ой повій, вітре, з очерету,
Висуши хвартух посереду. (Двічі)
Ой повій, вітре, через ворота
Висуши хвартух краще золота. (Двічі)
Ой щоб же ненька та й не дознала,
Та ще й шельмою не назвала. (Двічі)

Ой учора ізвечора
Пасла Меланка два качура *.
Ой пасла, пасла, загубила,
А шукаючи заблудила.
Приблудилася в чистеє поле,
А там Василь плужком оре.
Ой оре, оре, жито сіє,
За ним те жито зеленіє.
Ой оре, оре, поганяє,
Догори личком спочиває.
Ой оре, оре, сам плуг заносить,
Йому Меланка їсти носить.
— Ой черчику Васильчику,
Не гони кури по хлівчику,
Бо мої кури дорогії,
Аж по чотири золотії.
Ой черчику Васильчику,
Не сідай скраю на припічку,
Або ж мені горох збавиш,
Або ж собі жупан спалиш.
А сядь собі на лавочки
Коло свої Меланочки.
Ой черчику Василечку,
Посію ж тебе в городечку,
Буду ж тебе шанувати,
Тричі на день поливати, (Двічі)
Щосуботоньки проривати, (Двічі)
За русу косу закладати.
Руса коса до пояса,
Розчесана до волоса.
А в русій косі червона квітка,
Наша Меланка — гарна дівка.
Наша Меланка малесенька,
Як конопелька тонесенька,
Наша Меланка та робоча,
На ній сорочка парубоча.
Наша Меланка не лінива,
Ввійде до хати, наробить дива.
Нашій Меланці чотири рочки,
Пустіть до хати, бо змерзла в ножки
Наша Меланка в Дністрі була,
Дністрову воду, воду пила.
На камені ноги мила
Та срібний перстень упустила.
Як срібний перстень доставала,
То тонкий хвартух замочила.
Повій, вітре буйнесенький,
Висуши хвартух тонесенький.
Повій, вітре, хоч сяк, хоч так,
Висуши хвартух, як мак, як мак.
Повій, вітре, сюди-туди,
Висуши хвартух межи люди.
Повій, вітре, з усіх сторон,
Щоби Меланці не був сором.
Щоби матуся не впізнала,
Щоби від хати не прогнала.
Ой господарю, господарьочку,
Пусти до хати Меланочку,
Нехай вона погуляє,
Як щука-риба по Дунаю,
Як щука-риба з окуньцями,
Наша Меланка з молодцями.
* Або:
Ой за горою, за кам’яною
Зійшов місяць із зорьою.
Зійшов місяць ще й зоря ясна,
Наша Меланка качура пасла.

Ой учора ізвечора
Пасла Меланка два качура. (Двічі)

Ой пасла, пасла, погубила,
Пішла шукати, заблудила. (Двічі)

Приблудила в чисте поле,
Ой там Василь плугом оре. (Двічі)

— Ой Василю, ти черчику,
Виведи мене на стежечку. (Двічі)

Виведи мене на стежечку,
Посію тебе в городечку. (Двічі)

Буду тебе я шанувати,
Тричі на день поливати. (Двічі)

Тричі на день поливати,
Щосуботи проривати. (Двічі)

Щосуботи проривати,
За русу косу закладати. (Двічі)

Ой за городом бичок риче,
Слухай, Меланко, Василь кличе. (Двічі)

— Ой нехай риче, нехай риче,
Бо він мене не викличе. (Двічі)

Наша Меланка-господиня,
І попряче і помиє. (Двічі)

Сміттячко під віконечком
Позаростало барвіночком. (Двічі)

А ложечки під лавкою
Позаростали муравкою. (Двічі)

Наша Меланка не робоча,
На ній сорочка парубоча. (Двічі)

Наша Меланка не лінива,
На камінчику ложки мила. (Двічі)

На камінчику ложки мила,
Ложку, тарілку упустила. (Двічі)

Ложку, тарілку упустила,
Тоненький фартух замочила. (Двічі)

Повій, вітре, крізь ворота,
Висуши фартух краще злота. (Двічі)

Повій, вітре буйнесечкий,
Висуши фартух тонесечкий. (Двічі)

Повій, вітре, сюди-туди,
Висуши фартух межи люди. (Двічі)

Повій, вітре, то сяк, то так,
Висуши фартух, як той мак. (Двічі)

Повій, вітре, то з-за Дунаю,
Висуши фартух без крохмалю. (Двічі)

Та щоб і мати не знала,
Та щоб шельмою не назвала. (Двічі)

А Меланку мати била,
— Де ти, Меланко, забарила? (Двічі)

— Забарила на ополонці,
Де п’ють-гуляють хлопці-молодці. (Двічі)

Де п’ють вони ще й гуляють,
З собою Меланку підмовляють. (Двічі)

— Ой Меланко, Меланочко!
Мандруй із нами молодцями, (Двічі)

Дамо півтора хліба вівсяного
Й куділку клоччя бавовняного. (Двічі)

Вставай, Меланко, кужель прясти,
Муж умирає, штанів не має. (Двічі)