Ой у саду, у садочку, в зеленім саду
Молоденький Іванечко з похмілля лежить,
Червоною китайкою личенько укрив.
Молодая да Настечка та й догадливая,
Та й одкрила китаєчку да й поцілувала,
Ой вирвала два яблучка да й подарувала.
— Ой на тобі, Іванечку, яблуко моє,
Да прогони похміллячко своє і моє.
— Ой прогоню, да Настечко, не твоє — своє.