Ой піду я понад лугом, (Двічі)
Там мій милий оре плугом. (Двічі)

Чужа мила поганяє, (Двічі)
Мені серце умліває. (Двічі)

Понесу я йому їсти, (Двічі)
Чи не скаже мені сісти. (Двічі)

Понесу я йому пити, (Двічі)
Чи не стане говорити. (Двічі)

Він наївся, ще й напився, (Двічі)
Та й на ріллю покотився. (Двічі)

— Чого лежиш, чом не ореш, (Двічі)
Чом до мене не говориш? (Двічі)

— Ой я лежу та й думаю, (Двічі)
Що рудую жінку маю. (Двічі)

— Який тобі дідько винен, (Двічі)
Що ти гарний, чорнобривий, (Двічі)

А я руда вродилася, (Двічі)
Чорнявому судилася. (Двічі)

Сватав мене вдень, не вночі, (Двічі)
Не вилізли тобі очі, (Двічі)

Сватав мене в білу днину, (Двічі)
Ізобравши всю родину. (Двічі)

Всій родині сподобалась, (Двічі)
Тобі, дурню, я попалась. (Двічі)