Ой піду я понад Бугом,
Де мій милий оре плугом.
Занесу йому я їсти,
Чи не скаже мені сісти.
Занесу йому я пити,
Чи не буде говорити.
Він наївся і напився
І на ріллі положився.
— Чого лежиш, чом не ореш,
Чом до мене не говориш?
— А я лежу і думаю,
Не до мислі жінку маю.
Чужі жінки, як ластівки,
Моя жінка, як жидівка.
Чужі жінки коноплі мочать,
Мої коноплі свині та й волочать.
— Не вилізли тобі очі,
Не сватав ти мя уночі.
Тільки сватав в день біленький,
Бачив мене молоденьку.
Не був-єсь ти сам з собою,
Но приїхав з родиною.
Но приїхав з старшим братом,
З матінкою, з рідним татом.