— Ой надобраніч, ах, та чи чуєш,
З ким же ти се́сю нічку ночуєш?

— З богом, з богом та й сама з собою,
Як прибудеш, мій миленький, буду з тобою.

Ах прийди, прийди та й не забуди!
— А хто ж мені надгородить та за мої труди?

— Сама ж бо я тобі труди надгороджу,

Сорок і пять раз тя поцілую,
Що любого і милого, тоє ті дарую.