Ой мала нічка-петрівочка,
Не виспалася Марися-дівочка.
Ой коли ж їй було спати?
Треба з Іванком розмовляти.

Ой мала нічка-петрівочка
— Не виспалась наша дівочка;
Не виспалась, не нагулялась
Й з козаченьком не настоялась.
К череді гнала — задрімала,
На пеньки ноги позбивала,
На сухий терен косу порвала.
А вже корови у діброві,
А вже телята пасуть хлоп’ята,
А вже вівці на крутій гірці.

Ой мала нічка-петрівочка,
Не виспалася сиріточка.
Де ж ти, сирітко, ночувала,
Що тобі нічка мала бувала?
Ночувала в селі в оборі.
Ой в тім селі дівки убогі;
Крають рушники з рядниночки,
А торочечки з кропивочки.
Ночувала ж я й іще в селі в крайній хаті,
Там уже дівки багаті;
Крають рушники з китаєчки,
А торочечки з позліточки.

Ой мала нічка-петрівочка,
Не виспалася невісточка.
— Вставай, невістко, бо заспала,
Подій корови, що нагнала.
— Я ті подою, що нагнала,
А тих не буду, що застала.
Щоб ти, свекрухо, не діждала!