Наша шахта у змаганні
Перша йшла і перша йде.
Всіх відсталих закликає
І до першості веде.
Приїжджають до нас гості:
«Як працюєте, скажіть,
Ми навчитись у вас хочем,
Свою шахту покажіть».
Показали й розказали,
Як умієм працювать.
Кажуть гості на прощання:
«Більш не будем відставать!»
Ідуть Любич із Шульгою,
Ідуть усміхаються, —
Вони друзі дуже добрі
Ще й добре змагаються!
Хто в Кривбасі їх не знає,
В них науки не бере!
Добре вони вміють вчити,
Як невпинно йти вперед!
Отакі-то у нас люди
І робота в нас така,
Бо серця у нас радянські
І невтомная рука.