Над моєю хатиною
Синя хмара стала,
А на мене, молоденьку,
Поговір та слава.
Була слава, була слава,
Стали й поговори
Та на тую дівчиноньку,
Що чорнії брови.
Була слава, була слава
Стали й поговірки,
Та на тую дівчиноньку,
Що чорнії брівки.
Що я тую синю хмару
Рукавом розмаю;
Перебула той поговір,
Перебуду й славу.