Мав я люльку-черепульку, добре ся курила.
Впала з пеца на запяцок та й ми ся розбила.

Приспів:

Впала з пеца на запяцок,
Та й ми ся розбила.
Але! *

Ой став же я дуже рано люльку купувати,
Люлька була така сама — трудно сторгувати.

А дівчина під ратушом круги продавала,
Она мені таку саму люльку сторгувала.

Ой ішов я до дівчини люльку закурити,
Там сиділо три козаки, хтіли мене бити.

Єден каже: «Свату, свату», другий каже: «Куме»,
А третій вже поза плечі з нагайкою суне.

Був то ціпок коротенький, капичка желізна,
Як ми лусне поза плечі, аж шкіра ми трісла.

Ой втікав я через плоти та й через городи,
Замотався в гарбузиння та й наробив шкоди.

Як почали старі баби з коцюбами гнати,
Мусів же я штани дерти — гарбузи латати.

Ви, дівчата й молодиці, на бога вважайте:
— Або мені штани вшийте, або полатайте.

А дівчата й молодиці на бога вважали,
Одну штанку нову вшили, другу полатали.